Післяопераційна вентральна грижа – це патологія що характеризується вип’ячуванням  органа або його частини з черевної порожнини через слабке місце в черевній порожнині часто на місці рубця від попереднього оперативного втручання, або поряд з рубцем. Органами що можуть вип’ячуватись в грижовий мішок  є товстий та тонкий кишечник. Вентральні грижі – складають до 15% від загального числа гриж. Причинами виникнення вентральних гриж служить – рання післяопераційна фізична активність, а також надмірне фізичне навантаження що призводить до підвищення тиску в черевній порожнині (особливо підйом важких предметів, тривале напруження м’язів живота).  Пупкові грижі візуально проявляються випинанням в ділянці післяопераційного рубця або біля нього. Іншими симптомами є – зміна розмірів випинання в положенні лежачи та стоячи, а також при фізичному навантаженні,  біль в ділянці в випинання. Вентральна грижа є небезпечним захворюванням, адже без лікування грижа може защемлюватись, що призводить до здавлення органу в грижовому мішку і як наслідком – незворотнім порушенням його функцій. Лікування гриж виключно хірургічне – необхідно ліквідувати дефект м’язів та фасцій через який грижа вийшла. Існує велика кількість методик операцій найуспішнішою з яких є – герніопластика поліпропіленовою сіткою.

Герніопластика поліпропіленовою сіткою при пупкових, стегнових і вентральних грижах – універсальна методика (застосовується для будь-яких гриж та незалежно від віку та статі пацієнта) пластики без натягу тканин. Використання сітки (різних синтетичних імплантатів) дозволяє уникнути натягу тканин при пластиці, значно зменшити кількість рецидивів (до 1%). Сітка стає своєрідним каркасом, на якому надалі формуються власні тканини організму, додатково зміцнюючи це слабке місце. Операцію виконують як під загальним, так і під спинномозковим чи місцевим наркозом.